зручність

зру́чність

-ності, ж.

1》 Якість за знач. зручний 1).

|| Можливість задоволення яких-небудь потреб.

2》 перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди.

3》 розм. Властивість за знач. зручний 4).

Значення в інших словниках

1. зручність — зру́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зручність — Зру́чність. 1. Вправність, умілість, спритність. Япан завдяки великій зручности своєї дипльоматиї і знаменитій організацій армії переможе слабу Хіну (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. зручність — [зручн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. зручність — ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов).  Словник синонімів української мови
5. зручність — Зру́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зручність — ЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. зру́чний 1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Епік, Тв.  Словник української мови в 11 томах
7. зручність — Зручність, -ности ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237.  Словник української мови Грінченка