зручність —
зру́чність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
зручність —
Зру́чність. 1. Вправність, умілість, спритність. Япан завдяки великій зручности своєї дипльоматиї і знаменитій організацій армії переможе слабу Хіну (Б.
Українська літературна мова на Буковині
зручність —
[зручн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
зручність —
-ності, ж. 1》 Якість за знач. зручний 1). || Можливість задоволення яких-небудь потреб. 2》 перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. 3》 розм. Властивість за знач. зручний 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зручність —
ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов).
Словник синонімів української мови
зручність —
ЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. зру́чний 1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Епік, Тв.
Словник української мови в 11 томах