зрушити
Зрушити, -шу, -шиш
гл.
1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця.
2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили. МВ. ІІ. 149.
3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили. Чуб. V. 315.
Словник української мови Грінченка