зрушуваний

зру́шуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зрушувати.

Значення в інших словниках

1. зрушуваний — зру́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зрушуваний — ЗРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до зру́шувати 1, 2, 4. Ключ не входить до замка, замок заржавів, не слухає ключа, гарчить, двері не подаються, скриплять завіси, не зрушувані здавна, – насилу відчинила й увійшла (Б.  Словник української мови у 20 томах