зрушуваний
ЗРУ́ШУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зру́шувати 1, 2, 4.
Ключ не входить до замка, замок заржавів, не слухає ключа, гарчить, двері не подаються, скриплять завіси, не зрушувані здавна, – насилу відчинила й увійшла (Б. Лепкий);
Зрушені з насиджених місць безробіттям, люди намагалися знайти собі нове пристанище (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)