зрячість

ЗРЯ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. зря́чий 1.

– Сама чула і вам кажу: прозрів [син княжий]. – Може, баяни [знахарі] повернули йому зрячість? (Д. Міщенко);

У міфологічному світогляді світло символізує зрячість і правду. А темрява, ніч, туман є своєрідними синонімами сліпоти і кривди (з навч. літ.).