зручненько

ЗРУЧНЕ́НЬКО, розм.

Присл. до зручне́нький.

– Ой заходьте, гості дорогі, сідайте зручненько (І. Карпа);

Сошенко з келихом у руці обійшов стіл .. Прийнявши від нього [Зенона] таріль із печеною куркою, зручненько вмостився (Н. Околітенко).