зручненько
ЗРУЧНЕ́НЬКО, розм.
Присл. до зручне́нький.
– Ой заходьте, гості дорогі, сідайте зручненько (І. Карпа);
Сошенко з келихом у руці обійшов стіл .. Прийнявши від нього [Зенона] таріль із печеною куркою, зручненько вмостився (Н. Околітенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me