зселяти

зселя́ти

-яю, -яєш, недок., зселити, зселю, зселиш, док., перех.

1》 Переселяючи з різних місць, поселяти разом, в одному місці.

2》 з чого, розм., рідко. Те саме, що виселяти.

Значення в інших словниках

1. зселяти — зселя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зселяти — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І.  Словник синонімів української мови
3. зселяти — ЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗСЕЛИ́ТИ, зселю́, зсе́лиш, док., перех. 1. Переселяючи з різних місць, поселяти разом, в одному місці. 2. з чого, розм., рідко. Те саме, що виселя́ти.  Словник української мови в 11 томах