1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зселяти

зселя́ти

-яю, -яєш, недок., зселити, зселю, зселиш, док., перех.

1》 Переселяючи з різних місць, поселяти разом, в одному місці.

2》 з чого, розм., рідко. Те саме, що виселяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зселяти — зселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зселяти — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І. Словник синонімів української мови
  3. зселяти — ЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗСЕЛИ́ТИ, зселю́, зсе́лиш, док., перех. 1. Переселяючи з різних місць, поселяти разом, в одному місці. 2. з чого, розм., рідко. Те саме, що виселя́ти. Словник української мови в 11 томах