зсудомити

зсудо́мити

-ить, перех.

Док. до судомити.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. зсудомити — зсудо́мити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зсудомити — КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість.  Словник синонімів української мови
3. зсудомити — ЗСУДО́МИТИ, ить, перех. Док. до судо́мити. Федір прикипів до землі помертвілими ногами. Ляк зсудомив усе його тіло. Він втратив змогу рухатись і говорити (Ткач, Арена, 1960, 220); // безос.  Словник української мови в 11 томах