зчленування

зчленува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. зчленувати і зчленуватися.

2》 тех. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення.

3》 анат. Рухоме чи напіврухоме з'єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини. Зчленування черепа і першого хребця.

4》 бот. Місце з'єднання окремих частин трав'янистої рослини (частин стебла, стебла і листка і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. зчленування — зчленува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зчленування — ЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зчленува́ти і зчленува́тися. Зчленування молекул при синтезі. 2. техн. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення. Шарнірні зчленування рульового привода автомобіля. 3. анат.  Словник української мови в 11 томах