зчленування

ЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. зчленува́ти і зчленува́тися.

Зчленування молекул при синтезі.

2. техн. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення.

Шарнірні зчленування рульового привода автомобіля.

3. анат. Рухоме або напіврухоме з’єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини.

Зчленування черепа і першого хребця.

4. бот. Місце з’єднання окремих частин трав’янистої рослини (частин стебла, стебла і листка і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. зчленування — зчленува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зчленування — -я, с. 1》 Дія за знач. зчленувати і зчленуватися. 2》 тех. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення. 3》 анат. Рухоме чи напіврухоме з'єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови