зчленування
ЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. зчленува́ти і зчленува́тися.
Зчленування молекул при синтезі.
2. техн. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення.
Шарнірні зчленування рульового привода автомобіля.
3. анат. Рухоме або напіврухоме з’єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини.
Зчленування черепа і першого хребця.
4. бот. Місце з’єднання окремих частин трав’янистої рослини (частин стебла, стебла і листка і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчленування — зчленува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зчленування — -я, с. 1》 Дія за знач. зчленувати і зчленуватися. 2》 тех. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення. 3》 анат. Рухоме чи напіврухоме з'єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови