зчленування

зчленува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчленування — -я, с. 1》 Дія за знач. зчленувати і зчленуватися. 2》 тех. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення. 3》 анат. Рухоме чи напіврухоме з'єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зчленування — ЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зчленува́ти і зчленува́тися. Зчленування молекул при синтезі. 2. техн. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого-небудь, а також місце такого скріплення. Шарнірні зчленування рульового привода автомобіля. 3. анат. Словник української мови в 11 томах