зятик

зя́тик

-а, ч.

Те саме, що зятьок.

Значення в інших словниках

1. зятик — зя́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зятик — ЗЯ́ТИК, а, ч. Пестл. до зять; // зневажл. — Слухай ти, зятику дорогий! А чи не міг би ти часом якось інакше, щоб, знаєш, без хамства? (Головко, II, 1957, 196).  Словник української мови в 11 томах