зів'ялий

зів'я́лий

рідше зов'ялий, -а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зів'янути, зов'янути, зів'яти, зов'яти.

2》 у знач. прикм. Який зів'яв, перестав бути зеленим, свіжим; в'ялий (про рослини).

|| перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру людини і т. ін.).

3》 у знач. прикм., перен. Який утратив жвавість, рухливість, бадьорість; млявий.

Значення в інших словниках

1. зів'ялий — зів'я́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зів'ялий — Прив'ялий, зав'ялий, в'ялий; П. змарнілий; зов'ялий.  Словник синонімів Караванського
3. зів'ялий — див. в'ялий  Словник синонімів Вусика
4. зів'ялий — [з'івйалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови