зігнорувати

зігнорува́ти

-ую, -уєш.

Док. до ігнорувати.

|| Проігнорувати.

Значення в інших словниках

1. зігнорувати — зігнорува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зігнорувати — ЗІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що. Док. до ігнорува́ти. Вона нервувалася, що дівчина, котру вона раз на все бажала зігнорувати в своїм житті, тішилася, мов наперекір (О.  Словник української мови у 20 томах
3. зігнорувати — НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм.  Словник синонімів української мови