зіллячко

зі́ллячко

-а, с.

Зменш.-пестл. до зілля 1-5).

|| ірон.

Значення в інших словниках

1. зіллячко — зі́ллячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зіллячко — Зі́ллячко, -ка, -ку; -чка, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зіллячко — ЗІ́ЛЛЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до зі́лля 1-5. Мирон лишається надворі. Там він може собі гуляти, рвати зіллячко (Фр., І, 1955, 234); — Твою долю, моя доню! Позаторік знала, Позаторік і зіллячка Для того придбала (Шевч., І, 1951, 51); // ірон.  Словник української мови в 11 томах