зіллячко
зі́ллячко
-а, с.
Зменш.-пестл. до зілля 1-5).
|| ірон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіллячко — зі́ллячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зіллячко — Зі́ллячко, -ка, -ку; -чка, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зіллячко — ЗІ́ЛЛЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до зі́лля 1-5. Мирон лишається надворі. Там він може собі гуляти, рвати зіллячко (Фр., І, 1955, 234); — Твою долю, моя доню! Позаторік знала, Позаторік і зіллячка Для того придбала (Шевч., І, 1951, 51); // ірон. Словник української мови в 11 томах