зірваний

зі́рваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зірвати.

|| зірвано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зірваний — зі́рваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зірваний — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
3. зірваний — Зі́рваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зірваний — ЗІ́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зірва́ти. Марно невідомі закохані особи жбурляли у вікна квіти, зірвані тут же на професорській грядці (Ю. Янов., II, 1954, 85); Стара халупа самітно визирала з заметів. Двері були зірвані з завіс (Донч.  Словник української мови в 11 томах