зірно зі́рно присл., діал. Зоряно. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках зірно — зі́рно прислівник зоряно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови зірно — ЗІ́РНО, присл., діал. Зоряно; // у знач. присудк. сл. Винесли її на двір, положили. Зірно, гарно. Місяць.. дивиться, дивується (Барв., Опов.., 1902, 207). Словник української мови в 11 томах зірно — Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207. Словник української мови Грінченка