зірно

ЗІ́РНО, присл., діал. Зоряно;

// у знач. присудк. сл.

Винесли її на двір, положили. Зірно, гарно. Місяць.. дивиться, дивується (Барв., Опов.., 1902, 207).

Значення в інших словниках

1. зірно — зі́рно прислівник зоряно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. зірно — присл., діал. Зоряно. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зірно — Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207.  Словник української мови Грінченка