1. Словник української мови в 11 томах

зірно

ЗІ́РНО, присл., діал. Зоряно;

// у знач. присудк. сл.

Винесли її на двір, положили. Зірно, гарно. Місяць.. дивиться, дивується (Барв., Опов.., 1902, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зірно — зі́рно прислівник зоряно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. зірно — присл., діал. Зоряно. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зірно — Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207. Словник української мови Грінченка