зірничка
ЗІРНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зірни́ця¹ 1.
— Грицю,— казала Анничка,— до тебе Вийду, як перша зірничка зійде (Павл., Бистрина, 1959, 113);
*У порівн. А очі! Ох, які гарні були її очі! Блакитні, як небо, тихі та задумливі, як вечірня зірничка (Кобр., Вибр., 1954, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зірничка — див. зірка Словник синонімів Вусика
- зірничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до зірниця I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зірничка — Зірни́ця, -ці ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Грин. III. 16. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. н. п. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). Ном. Словник української мови Грінченка