зірничка

ЗІРНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до зірни́ця¹ 1.

— Грицю,— казала Анничка,— до тебе Вийду, як перша зірничка зійде (Павл., Бистрина, 1959, 113);

*У порівн. А очі! Ох, які гарні були її очі! Блакитні, як небо, тихі та задумливі, як вечірня зірничка (Кобр., Вибр., 1954, 6).

Значення в інших словниках

1. зірничка — див. зірка  Словник синонімів Вусика
2. зірничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до зірниця I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зірничка — Зірни́ця, -ці ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Грин. III. 16. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. н. п. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). Ном.  Словник української мови Грінченка