кавалькада —
КАВАЛЬКА́ДА, и, ж. Вершники, що їдуть групою. Саме в той мент кавалькада виїхала на найвищий пункт дороги (Коцюб., І, 1955, 287); Опівдні, коли канонада трохи замовкла, з польського табору виїхала кавалькада посольства (Тулуб, Людолови, II, 1957, 559).
Словник української мови в 11 томах