Словник української мови в 11 томах

кавалькада

КАВАЛЬКА́ДА, и, ж. Вершники, що їдуть групою.

Саме в той мент кавалькада виїхала на найвищий пункт дороги (Коцюб., І, 1955, 287);

Опівдні, коли канонада трохи замовкла, з польського табору виїхала кавалькада посольства (Тулуб, Людолови, II, 1957, 559).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кавалькада — кавалька́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кавалькада — див. багато  Словник синонімів Вусика
  3. кавалькада — -и, ж. Вершники, що їдуть групою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кавалькада — Поїзд, див. кортеж  Словник чужослів Павло Штепа
  5. кавалькада — кавалька́да (франц. cavalcade, італ. cavalcata) група вершників.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кавалькада — Кавалька́да, -ди, -ді; -ка́ди, -ка́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)