кавалькада
КАВАЛЬКА́ДА, и, ж. Вершники, що їдуть групою.
Саме в той мент кавалькада виїхала на найвищий пункт дороги (Коцюб., І, 1955, 287);
Опівдні, коли канонада трохи замовкла, з польського табору виїхала кавалькада посольства (Тулуб, Людолови, II, 1957, 559).
Словник української мови (СУМ-11)