1. Словник української мови в 11 томах

кавалькада

КАВАЛЬКА́ДА, и, ж. Вершники, що їдуть групою.

Саме в той мент кавалькада виїхала на найвищий пункт дороги (Коцюб., І, 1955, 287);

Опівдні, коли канонада трохи замовкла, з польського табору виїхала кавалькада посольства (Тулуб, Людолови, II, 1957, 559).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавалькада — кавалька́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кавалькада — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. кавалькада — -и, ж. Вершники, що їдуть групою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кавалькада — Поїзд, див. кортеж Словник чужослів Павло Штепа
  5. кавалькада — кавалька́да (франц. cavalcade, італ. cavalcata) група вершників. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кавалькада — Кавалька́да, -ди, -ді; -ка́ди, -ка́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)