кавчання

кавча́ння

-я, с.

Дія за знач. кавчати.

Значення в інших словниках

1. кавчання — кавча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кавчання — КАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кавча́ти. Немовлятко кавчало [від болю].. і тим кавчанням зачіпало болізні [болючі] струни материного серця (Мирний, І, 1954, 53).  Словник української мови в 11 томах