кавчання

КАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кавча́ти.

Немовлятко кавчало [від болю].. і тим кавчанням зачіпало болізні [болючі] струни материного серця (Мирний, І, 1954, 53).

Значення в інших словниках

1. кавчання — кавча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кавчання — -я, с. Дія за знач. кавчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови