1. Словник української мови в 11 томах

кавчання

КАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кавча́ти.

Немовлятко кавчало [від болю].. і тим кавчанням зачіпало болізні [болючі] струни материного серця (Мирний, І, 1954, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавчання — кавча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кавчання — -я, с. Дія за знач. кавчати. Великий тлумачний словник сучасної мови