кавчання

кавча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавчання — -я, с. Дія за знач. кавчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кавчання — КАВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кавча́ти. Немовлятко кавчало [від болю].. і тим кавчанням зачіпало болізні [болючі] струни материного серця (Мирний, І, 1954, 53). Словник української мови в 11 томах