каган
кага́н
-а, ч.
У стародавніх тюрків – найвищий титул ватажка племені; від середини 6 ст. – титул голови держави в тюркських народів, а також особа, що мала цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикага́н
-а, ч.
У стародавніх тюрків – найвищий титул ватажка племені; від середини 6 ст. – титул голови держави в тюркських народів, а також особа, що мала цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної української мови