каган

кага́н, хака́н

(тюрк. – володар)

найвищий титул ватажків племен багатьох тюркомовних народів за раннього середньовіччя.

Значення в інших словниках

1. Каган — Ка́ган прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. каган — -а, ч. У стародавніх тюрків – найвищий титул ватажка племені; від середини 6 ст. – титул голови держави в тюркських народів, а також особа, що мала цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каган — Володар, король  Словник чужослів Павло Штепа
4. каган — КАГА́Н, а, ч. У стародавніх тюрків — найвищий титул ватажка племені; із середини VI ст.— титул голови держави в тюркських народів, а також особа, що мала цей титул. Темний і загрозливий схід, страшні простори за Ітиль-рікою.  Словник української мови в 11 томах