каган
кага́н, хака́н
(тюрк. – володар)
найвищий титул ватажків племен багатьох тюркомовних народів за раннього середньовіччя.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Каган — Ка́ган прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- каган — -а, ч. У стародавніх тюрків – найвищий титул ватажка племені; від середини 6 ст. – титул голови держави в тюркських народів, а також особа, що мала цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каган — Володар, король Словник чужослів Павло Штепа
- каган — КАГА́Н, а, ч. У стародавніх тюрків — найвищий титул ватажка племені; із середини VI ст.— титул голови держави в тюркських народів, а також особа, що мала цей титул. Темний і загрозливий схід, страшні простори за Ітиль-рікою. Словник української мови в 11 томах