казатися

каза́тися

кажеться, недок., безос.

1》 Те саме, що говоритися 1); мовитися.

2》 Те саме, що оповідатися; розповідатися.

Значення в інших словниках

1. казатися — каза́тися дієслово недоконаного виду говоритися; оповідатися  Орфографічний словник української мови
2. казатися — КАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, недок., безос. 1. Те саме, що говори́тися 1; мовитися. [Печариця:] От ти вже й розсердився! Чого, брате, іноді не кажеться? (Мирний, V, 1955, 154); Краєвиди входять до діалога, як паузи такої розмови, де не кажеться всіх слів (Ю.  Словник української мови в 11 томах
3. казатися — Казатися, -жуся, -жешся гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.  Словник української мови Грінченка