калювання

калюва́ння

-я, с., стол.

1》 Дія за знач. калювати.

2》 Фігурний профіль дошки, планки тощо, виструганий калівкою.

Значення в інших словниках

1. калювання — калюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. калювання — КАЛЮВА́ННЯ, я, с., стол. 1. Дія за знач. калюва́ти. 2. Фігурний профіль дошки, планки тощо, виструганий калівкою. Плінтусами називаються фігурні бруски з калюванням, які закривають щілини в місцях стику підлоги з стінами будинку (Стол.-буд. справа, 1957, 201).  Словник української мови в 11 томах