калювання
калюва́ння
-я, с., стол.
1》 Дія за знач. калювати.
2》 Фігурний профіль дошки, планки тощо, виструганий калівкою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калювання — калюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- калювання — КАЛЮВА́ННЯ, я, с., стол. 1. Дія за знач. калюва́ти. 2. Фігурний профіль дошки, планки тощо, виструганий калівкою. Плінтусами називаються фігурні бруски з калюванням, які закривають щілини в місцях стику підлоги з стінами будинку (Стол.-буд. справа, 1957, 201). Словник української мови в 11 томах