калювання

калюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калювання — -я, с., стол. 1》 Дія за знач. калювати. 2》 Фігурний профіль дошки, планки тощо, виструганий калівкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. калювання — КАЛЮВА́ННЯ, я, с., стол. 1. Дія за знач. калюва́ти. 2. Фігурний профіль дошки, планки тощо, виструганий калівкою. Плінтусами називаються фігурні бруски з калюванням, які закривають щілини в місцях стику підлоги з стінами будинку (Стол.-буд. справа, 1957, 201). Словник української мови в 11 томах