калічення

калі́чення

-я, с.

Дія за знач. калічити.

Значення в інших словниках

1. калічення — калі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. калічення — КАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. калі́чити. Що всяка капіталістична нація несе технічний прогрес і усуспільнення праці ціною калічення і нівечення виробника,— це встановлено вже давним-давно (Ленін, 1, 1948, 357).  Словник української мови в 11 томах