калічений
калі́чений
-а, -е.
1》 Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений.
2》 Ламаний, неправильний (про мову, слова).
Великий тлумачний словник сучасної української мовикалі́чений
-а, -е.
1》 Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений.
2》 Ламаний, неправильний (про мову, слова).
Великий тлумачний словник сучасної української мови