Значення в інших словниках
-
калічений —
калі́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
калічений —
див. зіпсований
Словник синонімів Вусика
-
калічений —
-а, -е. 1》 Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений. 2》 Ламаний, неправильний (про мову, слова).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
калічений —
КАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений. Найшов її [жінку], подивився… І, сивоволосий, Підняв руки калічені До святого бога, Заридав, як та дитина… І простив небогу! (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
калічений —
Калічений, -а, -е Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Словник української мови Грінченка