калічка —
калічка каліка (перев. про дитину)(ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
калічка —
КАЛІ́ЧКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до калі́ка 1, 2. Діти її покидали, одно тільки невеличке з нею живе, да й то калічка (Барв., Опов.., 1902, 7); Поліз на в’яза, дістав з гнізда уперте лелеченя. Коли зніс.. на землю, ми побачили: та воно ж калічка.
Словник української мови в 11 томах
калічка —
Калічка, -ки об. ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.
Словник української мови Грінченка