калічка

КАЛІ́ЧКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до калі́ка 1, 2.

Діти її покидали, одно тільки невеличке з нею живе, да й то калічка (Барв., Опов.., 1902, 7);

Поліз на в’яза, дістав з гнізда уперте лелеченя. Коли зніс.. на землю, ми побачили: та воно ж калічка. Одне крильце в нього чомусь зовсім засохло, зовсім безсиле (Збан., Мор. чайка, 1959, 250).

Значення в інших словниках

1. калічка — калі́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. калічка — див. держак  Словник синонімів Вусика
3. калічка — -и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до каліка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. калічка — калічка каліка (перев. про дитину)(ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. калічка — Калічка, -ки об. ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.  Словник української мови Грінченка