калічний
КАЛІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що калі́чений 1; покалічений, скалічений.
Калічний кінь лише переводить корм (Горд., II, 1959, 217);
Юрба — може, три, чотири сотні калічних фронтовиків, парубків, не кликаних до армії,..— посунула вулицею крізь село (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 187).
Словник української мови (СУМ-11)