калічник КАЛІ́ЧНИК, а, ч. Той, хто навмисне калічить, нівечить себе. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках калічник — калі́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови калічник — -а, ч. Той, хто навмисне калічить, нівечить себе. Великий тлумачний словник сучасної мови