1. Словник української мови в 11 томах

калічник

КАЛІ́ЧНИК, а, ч. Той, хто навмисне калічить, нівечить себе.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калічник — калі́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. калічник — -а, ч. Той, хто навмисне калічить, нівечить себе. Великий тлумачний словник сучасної мови