калічник

калі́чник

-а, ч.

Той, хто навмисне калічить, нівечить себе.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калічник — калі́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. калічник — КАЛІ́ЧНИК, а, ч. Той, хто навмисне калічить, нівечить себе. Словник української мови в 11 томах