каліччя

КАЛІ́ЧЧЯ, я, с., збірн., розм. Каліки.

На станції збиралося стільки різного каліччя, що вже ніде було не те що пройти, а ступити ногою (Збан., Сеспель, 1961, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каліччя — калі́ччя іменник середнього роду каліки розм. Орфографічний словник української мови
  2. каліччя — -я, с., збірн., розм. Каліки. Великий тлумачний словник сучасної мови